Відео

Дякую Вам. Іване Миколайовичу , за ваші відео. Я народилась в Данині, дитинство і юність теж проходили частково в ньому. Зараз я далеко , життя майже прожите, і все життя мені хотілося додому, в Даніно. Там мій рід, моє коріння, там поховані мої рідні. Ваші фільми повертають мене додому, хоч віртуально. Дякую за це.

Іван Миколайович, це просто шедевр.Щиро дякуую.

Яка цікава зустріч! Я в захваті!.Іван Миколайович, ви гідні найвищих нагород.. Галина Петрівна, урок удаівся.. Молодці!Браво!

Нічого з урочистостей не згадалося. Невже було тільки вручення атестатів? Пам'ятаю епізод з продовженням у Тані Кательницької, коли Іван Миколайович танцював з Лідою Івасенко.

Які ж ви красиві! Стільки рідних облич, стільки спогадів... Безцінний ваш архів, Іван Миколайович❤

выпускной,научись по русски говорить,пригодится

Неймовірна вдячність, Іване Миколайовичу, за безцінні спогади, які вже призабулися; за людей у кадрі, які вже лиш на таких відео і лишилися; і за тих, які, сподіваюся, прилетять в Данину наступної суботи - і ми разом ще не раз цим відео посмакуємо 😊

Дякуємо! Неймовірні та Незабутні спогади. Многая Вам літа .Щиро Дякуємо ❤️

Дякую!

Ірино Анатоліївно, вибачте мене за «на протязі».

Іван Миколайович, незважаючи на якість, це відео викликало стільки приємних спогадів. Як же я любила цей клас!!! Словами не передати .Стільки хвилюючих моментів згадалося, секретів . Таємниця ця велика є! Сценарій останнього дзвоника писала я , з великою любов'ю до класного керівника Миколи Олексійовича( царство йому небесне) ,і звісно ж, до випускників. Та "цензура" не погодила мої інновації .. І, як завжди, із іскри розгорілось полум'я ....

Дарма, що якість низька, але інформативність, яку несе відео - просто безцінна!!! Ми тут першокласники.

Це мої !!! Олег, Коля, Яринка, Саши, Людмили, Свєта, Ігор, Володя, Вітя, Андрій.. ❤ В цей день,зранку, коли я тільки зайшла на подвір'я школи, я побачила вас таких святкових і урочистих."Як же ви подорослішали за одну ніч, "- подумала я і змахнула непрошену сльозу.І як же було важко розлучатися з вами .😂,

Пройшло 20 років??? Да ну. Пройшло 20 років....

Мене і не видно було - ох ці стрункі дев'ятикласниці)

Що то за "взятка" у Віри Ііанівни?

До речі, думаю, перегляне більшість. Давайте думати про зустріч випускників. Хочу всіх побачити.

Безцінно

Дякую!

Супер

З таким задоволенням подивилася ці змагання . Які гарнесенькі дітки! Так старалися . А хлопці які молодці! Шкільне життя вирувало.

Спасибі за пам'ять.

Мабуть, невідомому коментатору недорога наша пам'ять.А для нас це святе. Шукала батька, але так і не знайшла...

СПРАВЖНЕ 9 мая

лЕГІОНИ БАбів і ніодногно Мужика !

А то не Колька Дідик на гітарі пілікає? Півобличчя видно

Ніну Іванчук, люду,а от Давиденко не бачу. Ану ж підказуйте Ніби і Ніна Кательництка тут

Та це ж мій клас? Кадри так промелькнули швидко. Ніби впізнала салатку, савранчика, Таню кужориху,

Гарний спогад

очень жаль что он один, но будем надеется что место ему понравится и на будущий год их будет двое

Я впізнала, що це сажалка. Але чому він один? Лебеді ж бувають у парі.

Як і все в нашому селі, починається з великого інтузіазму і закінчується великою розрухою. Але спогади приємні і можливі дякуючи майстру своєї справи , Івану Миколайовичу.

Яке село, район, область?

от то запісь!

Хочеться плакати, від спогадів, від того, з яким ентузіазмом будували школу, скільки вже майстрів і учителів на Тому світі, а ще тому, яка доля спіткала нашу школу. .

Труд человека должен быть всегда в почёте, вне зависимости от национальности и вероисповедания!

Дякую Іван Миколайович за такі чудові спогади,прикро ,що багатьох уже немає в живих,весь час дивилась і плакала, дякую вам

Трудилися, як бджілки. Щемкі спогади...хотілось би побачити ,який зараз той сад (про школу дещо розповідали😢)

Іван Миколайович, дякую за вашу роботу, прекрасні відео. І спогади. Ще живі мама і тато. Як давно це було. Велика Вам шана і подяка!!!

Велика шана і вічна пам'ять порядній та поважній людині Михайлу Андрійовичу!

ДЯКУЮ.❤❤❤

Ретро відео занурює в ностальгію коли все було простіше та на жаль ти цього не розумів .

Які ж вони безцінні ці спогади!

Мабуть вам вже на сьогодні вже десь під 40 років, як молодість бистро минає....

Світла їм пам'ять

Все колись буде, але так, як було- ніколи. Ніколи не повернуться ці чудові голоси, ніколи не лунатимуть ці пісні, не буде веселитися село, ніколи вже в ньому не буде стільки людей, дружніх, працьовитих, щасливих , які вміли трудитись, знали ціну своїй праці і вміли відпочивати піснею, святом...

Ви, найкращі!!!

СУПЕР, Молодці!!!!

Стою в пробці у підземному паркенгу в Гамбурзі. Дякую, друже Микитенко, що, дякуючи вашому відосу, успішно борюся зі своєю клаустрофобією (